У слав’янській ведичній традиції енергетичні центри, через які людина сприймає життєву силу, називаються чарами. Водночас вони є рівнями свідомості душі. Образно чари можна уявити як вихори або чаші, через які проходить енергія. Людина, яка навчилася взаємодіяти з цими центрами, здатна здійснювати незвичайні речі.
Щоб досягти цілісного здоров’я, щастя та внутрішньої гармонії, потрібно розуміти енергетичну будову свого тіла. У різних культурах ці центри мають різні назви. Найвідоміша з них — чакри в індуїстській традиції.
У слав’янському розумінні чари — це приймачі й передавачі життєвої енергії. Кожна з них відповідає певному рівню буття, співвідноситься з нервовими сплетеннями, ендокринними залозами, внутрішніми органами, а також впливає на душевний і духовний стан людини. В нашому тілі чар багато: кожен лімфатичний вузол чи нервове сплетення має свою «чару», хоча не всі з них є основними.
Чари є у всього живого — людей, тварин, рослин. У людей та тварин вони розташовані вздовж лінії між хребтом та внутрішніми органами, наче вертикальна сопілка з отворами — енергетичними вихорами.
У давньослав’янській традиції виокремлюють десять основних чар. Серед них п’ять (Зарод, Живіт, Ярло, Устя, Око) мають по два вихори — спереду та ззаду, які з’єднуються в одну точку. Дві інші — Джерело (на маківці) та Виток (у нижній частині) — спрямовані відповідно вгору та вниз. Кожна чара має свій колір, вібрацію, функцію, відповідає за роботу певних органів і рівнів людської свідомості.
П’ять чар пов’язані зі стихіями Яві — землею, водою, вогнем, повітрям і ефіром. Інші п’ять функціонують на більш тонких рівнях — Наві та Праві. Ці енергоцентри відіграють ключову роль у нашому духовному та фізичному житті.
