РОЖДЕСТВО БОЖИЧА КОЛЯДИ (24 грудня)
Енергія Сонця по-різному впливає на Землю в різні пори року. Тобто сонячна енергія має відмінності, різну силу впливу в різні пори року. Тому наші Предки сприймали, бачили Бога Сонця Дажбога (Бога, що дає життя) у чотирьох ликах.
Божич у слов'янській духовній традиції - це зимовий прояв Сонця-Дажбога.
Наші Предки, арії, орії, були хліборобами, створили потужну хліборобську цивілізацію. Наше життя напряму залежить від сонячної активності та природніх космічних циклів. Саме тому слав’янський календар має чотири найголовніші свята річного кола: Рождество, Великдень, Купала, Овсень. Це головні точки року, пов’язані із положенням Землі стосовно Сонця. Вони утворюють хрест, тому називаються сонцехресними святами. Невипадково символом Дажбога-Сонця є рівносторонній хрест у колі.
Таким чином, Свято Різдва Божича пов’язане із зимовим сонцестоянням, Великдень – із весняним рівноденням, Купала – із літнім сонцестоянням, Овсень – із осіннім рівноденням.
На Коляду – це Божич, Сонце-маля, адже сонячна активність тільки зароджується, сила сонця ще маленька. На Великдень Сонце-Дажбог постає в ликові Ярила – весняного Сонця, це Сонце-юнак. На Купала Сонце постає у ликові Семиярила-Купайла, це Сонце-зрілий чоловік, що досягнув купола у своєму земному прояві, поєднався із своєю жіночою половиною. На Овсень Сонце уявляється як мудрий старець, Сивий Яр, який пожинає плоди своїх діянь.
Отже, Рождество Божича – одне з чотирьох найбільших свят річного кола. Це дуже важливе Свято для прощання із старими образами, віджилими програмами минулого року, а також для засівання нових зерен щасливого життя у новому році.
«Святковий календар у всіх народів, у тому і в нас, розпочинався зимовим поворотом сонця на літо, коли день починає прибувати. Це було Свято народження Сонця, що святкувалося наприкінці грудня й на початку січня, зустріч нового соняшного року. Це Коляда – найважливіше, центральне зимове Свято» [Іван Огієнко].
Отже, слав’янський календар (Коло Свароже) починається Рождеством Сонця – Божича-Коляди. Коляда у слав’ян означає новорічний цикл, знаменує прибуття Світла, вмирання старого і народження нового, молодого. Назва «Коляда» походить від слів «коло» та «лад», тобто це нове коло, яке дає лад, упорядковує світ, визначає порядок. Коляда – це ціла низка свят, до яких належить підготовка до Рождества, Корочун, Рождество Божича, Вшанування Творців Всесвіту Сварога та Ладу, 12 днів Святок, Щедрий вечір, свята Велеса та Макоші (Василя та Маланки), Водосвяття (Яр-Дана), завершення свят.
Свято Рождества відзначається на третій день після зимового сонцестояння. Таким чином, якщо зимове сонцестояння припадає на 21 грудня, то Рождество святкуємо 24 грудня, а Святу вечерю робимо святкуємо 23 грудня.
Причина, за якою саме на третій день після зимового сонцестояння відзначається Рождество Сонця полягає в тому, що зміни енергій відбуваються не одразу, а поступово переналаштовуються. Три дні – це час переходу з одного стану в інший. Нове Світло, Сонце-маля, Божич народжується за ці три дні. Нові енергії визрівають, входять у повну силу.
Напередодні Рождества відзначається Святвечір, робиться Свята вечеря. Коли на небі з’являється перша зірка, це знак для сім’ї, що пора сідати за Святу вечерю. Батько, голова сімейства, урочисто вносить Дідух до хати, ставить його на солому – на Бабу, що означає єднання чоловічого та жіночого початку. Дідух – це символ Дерева Життя, Роду, оселя для Предків під час Свят. Разом з Дідухом до хати запрошуються душі Предків. Мати, господиня, вносить кутю. Кутя – це Божа їжа, обрядова страва поминання Предків. Як говориться у приповідці, «Кутя – на Покутя, а діда – на бабу». У Святвечір вшановується Сварог – творець Всесвіту. Цей день ще називається Вілія – Багата кутя. За столом повинно бути 12 пісних страв. Кожна страва символізує один місяць року. Співаються колядки – давні гімни вшанування творення Всесвіття.
На наступний день після Святої вечері, в самий день Рождества діти несуть кутю своїм божатим, колядують, їх одарюють грошима, смачною їжею,подарунками. Дорослі діти їдуть в гості до своїх батьків. Це такоє Свято єднання Роду.
Наше святкування:
