ВЕЛИКДЕНЬ (24 березня)
Великдень — свято природи, весни та весняного сонця, що прокидається після затяжної зими. Свято, що має прадавнє коріння. Перемога життя над смертю, весна приходить — зима відступає. День весняного рівнодення — дата, що повторюється кожний рік в один і той самий день. А отже, має ряд цікавих процесів і природних явищ. Перехід Сонця з південної півкулі у північну знаменує не тільки новий астрономічний рік, але і весни. З астрономічної точки зору весна триває від весняного рівнодення до літнього сонцестояння.
21–го березня в день весняного та осіннього рівнодення сонячні промені падають на Землю під прямим кутом. Енергетика людини змінюється, тіло наповнюється жаром і силою.
Великодні свята починаються з дня Вербної неділі і завершуються Радунецею.
- Вербна неділя (15.03)
Початок 9–денного говіння, очищення душі та тіла. Вербна неділя — пробудження верби. Перше дерево, що прокидається після довгої зими. Після цього дня, починається підготовка до Великодня.
- Навський Великдень (18.03)
Припадає на четвер перед Великоднем Дажбожим, за три дні до Новоліття. Поминають предків. Цей день ще називають «Чистий Четвер», необхідно покупатися до сходу сонця.
- Новоліття (21.03)
Весняне рівнодення. Підготовка до Великодня та славлення Трисвітлого Сонця. Початок нового літа.
- Великдень Дажбожий, Різдво Ярила, Ярило Красний (24.03)
- Зміїв день, Ящер (08.04)
Славлення Велесу. Прокидаються змії, щоб погрітися під промінням сонечка.
- Рахманський Великдень (13.04)
Рахман — волхв–мудрець, найвища волхвовська посвята, той що відрікся від земних благ. В цей день вшановуються рахмани, волхви–радетелі.
- Лельник, день Богині Лелі (22.04)
День, коли дівоча громада бере до себе нову дівчину.
- Ярило Буйний (23.04)
Вшанування весняного Сонця. Освячення води.
- Радуниця
Ніч поминання Богів і Предків. Проводи духів Предків, що приходять на Великдень Дажбожий. Великдень Дажбожий — найвеличніший день у році, саме в цей день воскресає Дажбог — Бог Життя і Сонця. В цей день відкривається Брама Небесна (Ирій), і Род Всевишній приносить очисний вогонь у людські душі.
На Сонячні свята, коли Небесна Брама Ирію відкрита, в першу чергу, необхідно навести лад у помешканнях, щоб не було соромно Богів в гостях прийняти.
Писанки і Крашанки
Писанки і крашанки — невід'ємна складова свята. Яйце — символізує нове життя, відродження природи та продовження роду.
Крашанки — це варені яйця, що пофарбовані в один колір. Наприклад: коричневий і жовтий колір дає лушпиння цибулі, червоний — сік буряка. Крашанки їдять та грають у Великодні ігри. Писанки — це сирі яйця, на які наносять певну символіку. Символіка писанок несе великий зміст і наноситься саме на сире яйце, щоб зберегти живильну силу зароду.
Писанки можуть бути:
Аграрні — з зображенням снопів, семен, паростків пшениці...
Поховальні — на які наносилась символіка достатку, багатства...
Поминальні — з символікою родючості, аби донести до свої мертвих предків — що їхній род живе та квітне.
Яйце–пожертва Богам — мають ритуальний характер, на яких зображались три світи — Прав, Яв і Нав.
Шкаралупу з посвячених яєць кидаємо у річку, щоб допливла до рахманів і сповістила про Великдень.
Ритуальні Колачі, Баби, Короваї
У чистий четвер випікаємо колачі, короваї, бабки — є обов'язковий атрибут свята. У чистий четвер, після того як в хаті вже прибрано та наведений лад, а писанки і крашанки вже розписані — жінка починає випікати хлібини. Випічку необхідно проводити у гарному позитивному настрої, а діти та дорослі мають бути спокійними — так як жінка випікає.
Чим вище коровай — тим краще урожай!!!
Жовта баба — символізує сонце, присвячується Богам. Жовті баби освячують під час свята та споживають. Випікається у чистий четвер.
Біла баба — присвячують душам померлих родичів, з нею йдуть на кладовище. Випікається у суботу.
Чорна баба — житній хліб господарям у сім'ї.
Весняне Рівнодення 2025 року
У цей день світло рівномірно розподіляється між усіма землями, а тривалість дня та ночі стає однаковою. Після цього світлий час доби починає поступово зростати.
Ярило та Весняне Сонце
У Слав’янській Ведичній Традиції вважається, що протягом трьох днів (з 20 по 22 березня) Сонце-Дажбог змінює свій Лик: від дитячого (Божич-Коляда) до юного, сповненого сили Ярила.
23 березня енергія весняного Сонця остаточно утверджується, і в цей день ведичні слав’яни святкують одне з головних свят року — Великдень.
Весняне рівнодення також знаменує завершення темної частини року (з 21-23 вересня до 21-23 березня) та початок світлої (з 23 березня до 23 вересня). Це період, коли Владика Велес передає правління Владиці Перуну.
Оновлення Природи
Сонячна енергія оживляє природу: тануть останні морози, починають текти струмки, повертаються перелітні птахи, у тварин настає шлюбний період, пробуджуються рослини, розквітають перші квіти. Люди теж відчувають приплив енергії та оновлення.
У Великдень ми вітаємо Дажбога у його весняному Лику — молодого Ярила, бога Сонця, сили, пристрасті та невгамовної жаги до життя. Його яра енергія приносить оновлення, розквіт та радість усьому живому.
Святкові Обряди
На Великдень Відаючі освячують писанки, великодній хліб (куличі) та печиво-жайворонки — традиційні символи свята.
Писанка символізує Всесвіт, який у процесі розпису наповнюється небесною силою, що дарує врожай, здоров’я та добробут.
Великодній хліб (куліч) є втіленням родючості, що несе оновлення та нове життя.
Печиво-жайворонки символізує прихід весни та повернення перелітних птахів, які у давнину вважалися вісниками з Ірію.
Зранку люди у святковому вбранні збираються на спільне святкування. Особливим знаком вважається принесення додому "вогню Ярила" — свічки з жертовного вогнища, що символізує оновлення родинного вогню та благополуччя.
Після обрядів люди братерськи вітають одне одного з Великоднем та Воскресінням природи. У сімейному колі розділяють освячену їжу, дякуючи світлим силам за щедрість і гармонію.
Нехай Ярило благословить наші землі розквітом і достатком, а в серцях людей панують мир, радість і злагода!
