СТРІТЕННЯ (01 лютого)

Сороковий день після заходу Сонця-Сивояра відбувається Стрітення – себто Зустріч – зустріч Зими та Літа. У цій точці Річного Кола – річного кругообігу – ці дві протилежні пори року „поглядають” одна на одну. І „містком” між ними є саме Додола-Перуниця. Це єдиний день взимку, коли можна почути грім та побачити блискавку.

Освячуючись небесним полум’ям, люд запалює скрізь великі та малі ватри. Відгуком цього звичаю є так звані „громові свічки” чи „громниці”, що збереглися у народній традиції під шатами христосіянства. Ці свічки виготовляли лише жінки, особливо ж – дівчата. Цікаво, що в звичаї русинів-українців громниці часто складалися з трьох переплетених у „косу” свічок, які розходились зверху маленьким Триглавом – символом триєдиності Нави, Яви та Прави, будови Всесвіття. Такі свічки всяко прикрашались стрічками та іншими дівочими забавками. Громові свічки мають особливу магічну силу, за їх допомогою можна проводити обряд Очищення. Вода, освячена на Перуницю, рівна за силою святій Яр-Данській воді.

Перуниця – це вольовий, сильний бік Лади-Матінки. Звичай особливо виділяє дівочість Перуниці, вона саме Діва-Воїн, дружина Перуна, його найперша помічниця та соратниця. З дня Перуниці Слав’яни починали готуватись до закликання Весни. Це свято на самому початку важкого місяця лютого, дає світлу надію дочекатися весняного Сонечка... до першої весняної грози, коли Перуниця золотим списом-блискавкою впаде об Землю.