Радуниця — поминання Богів та Предків. Традиція шанування Предків йде у давнину. Предки є для нас прикладом, вони наповнюють нас силою та надихають своїми вчинками до ще більших звершень.

Поминання предків слід проводити у молитвах за свій рід та предків до сьомого покоління. Згадувати все добре і світле, що привнесли в рід ваші предки, дякувати їм за продовження роду, за своє життя. Звертатися за благословенням на важливі справи та вирішення життєвих завдань.

Радуниця – це своєрідні проводи Духів наших Предків, які приходять до нас на Великдень. Радуниця святкується наступною після Великодня. Відповідно і весь тиждень називали Проводами чи Радуницею. У цей час предки приходять до своїх близьких і далеких родичів з «чистого четверга» перед Великоднем та до наступної неділі. Особливо вони активізуються від сутінків та до третіх півнів.

На світанку на Великдень вони разом із членами сім'ї пригощаються, а за тиждень їх треба провести до Ирію.

Напередодні Радуниці (Проводи) жінки несли до Храму кошики з їжею та обрядовою кашею (коливо) для обрядового освячення та справлення поминок.

Після обряду, з колівом - пожертвою Предкам, відвідували річку, де розвіяли прах Предків або йшли на могили. В основному цвинтарі відвідували у понеділок (іноді в неділю, після Обряду). При цьому могили упорядковують. Їжу освячену у Храмі, несуть померлим і розкладають на могилах, згадуючи померлих.

Наш рід — це не лише фізична, а й духовно-енергетична система, яка має свої закони та правила. З енергетичної точки зору родова система знаходиться за межами часу та простору. Вона невидимими нитками поєднує минуле, сьогодення та майбутнє.

Незалежно від того, де наші предки — у явному світі чи вже покинули його — ми завжди разом. Вони назавжди залишаються у наших спогадах та в наших генах. Про них звучать наші молитви, вони оберігають нас та підтримують. Ми тісно пов'язані невидимими нитками з усіма нашими предками, з усіма, хто був до нас у цьому світі.

Минуле творить майбутнє. Ми з любов'ю та вдячністю шануємо передачу життя, знань, умінь та досвіду наших предків.

Радуниця, проводи Духів наших Предків до Ирію, які приходять до нас на Великдень.

Святкується на наступну після Великодня неділю, а відповідно і весь тиждень називали Проводами, або Радуницею, радість зустрічі з Предками і іх проводами, які навідували своїх близьких і далеких родичів з «чистого  четверга», перед Великоднем і до неділі.