КУЛИЧ– ВЕДИЧНИЙ СИМВОЛ ВЕЛИКОДНЯ

Цей древній, арійський ведичний символ пов'язаний із весняним розквітом природи, коли день стає більше ночі настає – Великий день

На святкуванні, КУЛИЧ є символом активного чоловічого початку Ярила (весняного сонця), буяння і сили зародження нового життя. 

З цього дня Божич-Коляда, син Лади стає юнаком Ярилою, а кулич його проявом, хоча загалом упродовж року Камінь-Алатир охороняє Велес.

Кулич – символ Сонця, що відродилося, а писанки - це графічні «листи до Бога». 

Наносячи ведичні знаки на яйце-писанку (символ Всесвіту) та наповнюючи Святою, Життєдайною Силою в Обряді – люди сприяли матеріалізації світу, добра, щастя та достатку у своїх сім'ях.

У більш широкому значенні Рода (Камінь-Алатир), КУЛИЧ, як образ Абсолютної Єдності всього сущого. 

Він перебуває над протилежностями матеріального світу, об'єднуючи їх (чоловіче і жіноче, верх і низ, дух і матерію), перебуває з них.
 
Це символ вічності і безмежності буття, що включає початкову божественну природу.

Він поєднує в собі всі святі якості Роду Всевишнього, виявленого через сили Сварога - Бога Отця, і Лади - Богині Матері, які через Камінь-Алатир дарують плодючість і розвиток всім живим істотам, через охорону і захист Перуна, руйнування зла, наповнення Дажбогом у його ликах (Божича, Ярила, Купайла, Сивояра).

Саме свято ВЕЛИКОДНЯ в період Весняного Рівненства святкують у всьому світі в різних культурах і традиціях практично всіх відомих стародавніх віруваннях.
 
У всіх цих святах Весни у різних народів були присутні ті самі символи чоловічого початку: паски та яйця.