Стояла сосна серед Дунаю. — Дай Боже! (2)
На тій сосноньці сив сокіл сидів. — Дай Боже! (2)
Крильцями стріпав, в Дунаєць упав. — Дай Боже! (2)
Вийшов він відтам третього року. — Дай Боже! (2)
Виніс він відтам троє насіння. — Дай Боже! (2)
Перше насіння — чорна земля. — Дай Боже! (2)
Друге насіння — яра пшениця. — Дай Боже! (2)
Третє насіння — зелена трава. — Дай Боже! (2)
Чорна земля — хліб ізродиться. — Дай Боже! (2)
Яра пшениця — для коровайця. — Дай Боже! (2)
Зелена трава — для худобоньки. — Дай Боже! (2)
